Блог Ларисы и Дмитрия Ревы RevaLarisa.org

Квітневі вибухи у Дніпропетровську відбувалися ніби по кільцю – четверта, остання урна розірвалася біля першої. Правоохоронці, які вже працювали на місці вибуху, виявили саморобний пристрій до того, як він вибухнув, і встигли зняти його на відео. Але це відео відсутнє в матеріалах справи.

 

Почувши перший вибух, правоохоронці постікалися до місця вибуху. Зрозумівши, що вибухнула урна, вони почали оглядати всі сусідні смітники, аби перевірити, чи немає ще десь вибухівки. І таки знайшли.

 

В урні неподалік саморобний вибуховий пристрій (СВУ) побачив начальник відділу управління карного розшуку Сергій Ігнатов. Він стверджує, що знайшов пакет із логотипом BMW, розв’язав і побачив там металевий предмет із ребристою поверхнею, схожий на термос для їжі, який використовують шахтарі. Сергій Ігнатов зробив фото пристрою на свій мобільний телефон. Він каже, що припіднімав цей предмет, і оцінив його вагу орієнтовно у 10 кілограмів. Так він казав на досудовому слідстві. У суді ж вагу знахідки він різко знизив до 2 кілограмів.

 

І цілком можна зрозуміти чому – на відео, яке, за версією слідства, демонструє, як Сукачов і Федоряк виносять із будинку вибухівку, зовсім не схоже, що у пакетах знаходиться хоча би один предмет вагою у 10 кілограмів. А за свідченнями Федоряка, які слідство вважає достовірними, вони винесли одразу всі чотири СВУ – навіть не один. Звісно, якщо би вибухівка важила разів у 5 менше, ніж сказав свідок, то можна було би повірити, що в пакетах – саме те, чим підривали Дніпропетровськ.

 

У суді Ігнатов починає говорити, що ніякого логотипу на пакеті він не бачив, а лише вказав тип пакету – велика чорна майка. Він також не зміг згадати, чи бачив у конструкції бомби шприц.

 

Його керівник – начальник управління карного розшуку Андрій Шевелєв показав, що дуже чітко бачив шприц, а розміри знайденого СВУ оцінив у літрів 6-7 за об’ємом та 35х20 см у довжину та ширину. Цілком можна повірити, що такий великий металевий предмет був важчий за 2 кілограми.

 

Що ж розсудить, хто із чоловіків краще пам’ятає? Хіба що зображення самого пристрою. На фотографії, наданій Ігнатовим із його телефону, майже нічого не видно. Але начальник сектору НДЕКЦ Станіслав Плахотній розповів у суді 13 серпня, що Ігнатов робив і відеозйомку СВУ на його камеру. І де ж це відео? В матеріалах справи його немає.

 

Станіслав Плахотній довго опирався відповідати на питання адвокатів щодо долі цього відео. То службові інструкції йому не дозволяють назвати прізвище його начальника, якому він віддавав карту пам’яті. То він стверджує, що опікуватися вмістом карти пам’яті на камері – не належить до його обов’язків, а він лише відповідає за саму карту, а не інформацію на ній.

 

Коли ж свідку продемонстрували протокол, де чорним по білому написано, що карту з відео вибухівки він віддав своєму начальству, а коли йому повернули карту того відео на ній вже не було. Він ствердно кивнув: «Так і було».

 

Тобто, в той час, коли співробітники СБУ фальсифікували докази причетності до терактів Реви, їх колеги з іншого відомства знищували реальні докази злочину.

 

Для чого, чи для кого все це робилось? Чому під час вибухів у центрі мегаполіса раптово відмовляють всі камери відеоспостереження, у жодному автомобілі не працює відеореєстратор, розчиняється оперативне відео, сновигають невстановлені люди із камерами? Відповідь на це питання одна - все для того, аби правда про теракти та їх замовників назавжди була похована у високих кабінетах. Проте, швидкість, з якою розвалюється версія обвинувачення, дає надію, що питання про те, хто ж насправді підривав Дніпропетровськ не залишиться риторичним.